ВІТАЛІЙ ЗАПЕКА. ЦУЦИК

 

«Цуцик» Віталія Запеки — безсумнівно, подія в сучасному літературному житті.

Це чудовий роман-присвята чотирилапим друзям військових. 

В цілому цей роман про події на Сході України, але за жанром його визначено як антивоєнний, тому що в основі – люди, людяність, радість життя та біль втрат очима собачати, що з’явилося на світ під час війни, росте та пізнає світ з усіма його небезпеками та принадами. Хвиля неймовірно щемких відчуттів накриває протягом читання твору від першої сторінки і до останньої. Читаєш – і переживаєш за цуценя, що втрачає спочатку маму, а потім людську сім’ю, співчуваєш. З кумедних моментів смієшся, а моментами не стримуєш сльози, бо є й трагічні сторінки.

Автор роману Віталій Запека три роки був на українсько-російській війні. Тому твір не тільки до болю зворушливий, а й правдиво описує життя військових на позиції. Жорстока війна показує через відчуття та сприйняття песика світлих людей, що трапляються йому на шляху - друзів, яких він самовіддано захищає та чужинців, що приносять горе.
В окремих описаних подіях брав участь безпосередньо сам автор, багато персонажів мають реальних прототипів. Роман присвячено Юлії Угнівенко, дівчинці з села Кряковка Луганської області, яка загинула від російських «градів» разом з усією своєю сім’єю, волонтерам Дніпровського госпіталю та собакам на війні. 

Впевнена, що кожен, хто прочитає роман, буде глибоко вражений, полюбить, головного героя. А той, хто не має в реальному житті песика, заведе його. Не обов’язково рудого, не обов’язково Барсіка, а такого, що стане справжнім надійним другом.

З часом цей роман ввійде до скарбниці української літератури. Його розберуть на цитати, екранізують, вшанують найпрестижнішими літературними преміями, вивчатимуть у школі.
Чому? Тому, що кожне зі слів «Цуцика» — це не тільки справжня література. Це свята Правда, написана письменником з народу і для народу.